19.05.2023 16:07
Артефакт
материнства.
На День Матері я
зустрів цей артефакт, зробив фото, кілька днів думав, вирішив написати.
Щеплення і
психотерапія, який зв'язок?
Колись ну дуже
давно, коли я був дитиною, жив був дядя Коля, принаймні так мені сказали до
нього звертатись.
Він був добрий,
бо завжди дивився на мене посміхаючись і пояснював те, що мені було цікаво.
У дяді Колі була не
аби яка репутація. Видатний садівник 1970-х.
Про нього
говорили з повагою, я це чув в інтонації своєї мами, яка ніби притримувала
дихання, коли розповідала, що дядя Коля взяв мене в учні.
Якщо казати про
практичні навички то він навчив мене лише одній – робити щеплення.
Але він здається
передав мені дещо інше, нібито рослини мають душу і ця душа має частку душі
дяді Колі і моєї мами і всіх наших пращурів, нібито спільна душа це і є
розуміння одне одного.
Я прибіг від
нього і зробив щеплення гілки Черешні, і через те єдине щеплення мої рідні
куштували кожного року смачні ягоди. Ягід було небагато, але вони були справжні
і чудові.
Вчився я у дяді
Колі усього кілька разів, познайомились ми весною, а влітку його не стало.
Ми прийшли до
його будинку, біля якого були чудні дерева з апетитними плодами, але замість
нього вийшла донька і сказала, що батько помер від раку.
Можливо ця подія
також вплинула на моє бажання стати лікарем, а тоді я просто сумував і ще
роками приходив до будинку дяді Колі подивитись на його дерева.
То що ж на фото?
Гілка черешні,
якої не має бути, бо вона на стовбурі Сакури, яка була прищеплена на Черешню.
Стовбур вишуканої Сакури завжди зачищають від «непотрібних» рідних гілок Черешні,
але чомусь не тут і не цього разу.
Хто, навіщо і
кому залишив цей аутентичний артефакт?
Дякую невідомому
мені садівникові, що залишивши аутентичну гілку збудив мої спогади і рефлексії.
Так, а до чого
тут психотерапія?
Ідентичність і
автономність і свобода бути собою.
Це непростий вибір
між змінювати себе «на краще» або прийняти себе як «найкраще», або щось інше «краще» як Черешня і Сакура не є Одне, і не є Два, а є принаймні Три.
То до чого тут Материнство?
Ви скажіть, якщо
схочете.
www.psychotherapy.ua
An artifact of motherhood.
On Mother's Day, I came across this artifact, took a photo, thought about it for a few days, and decided to write about it.
A graft on a tree and psychotherapy, what's the connection?
Once upon a time, a long time ago, when I was a child, there was an uncle Kolya, at least that's how I was told to address him.
He was kind, because he always looked at me smiling and explained what I was interested in.
Uncle Kolia had quite a reputation. He was an outstanding gardener of the 1970s.
He was spoken of with respect, and I could hear it in the tone of my mother's voice, who seemed to hold her breath when she told me that uncle Kolia had taken me on as an apprentice.
As far as practical skills go, he taught me only one - how to make a graft.
But he seems to have passed on something else to me, as if plants have a soul and this soul has a part of Uncle Kolya's and my mother's souls and all our ancestors' souls, as if a common soul is understanding each other.
I ran away from him and inoculated a branch of the Cherry tree, and because of that one inoculation, my family tasted delicious berries every year. There were not many berries, but they were real and delicious.
I studied with Uncle Kolya only a few times. We met in the spring, and in the summer he passed away.
We came to his house, near which there were strange trees with delicious fruits, but instead his daughter came out and said that her father had died of cancer.
Perhaps this event also influenced my desire to become a doctor, but then I was just sad and for years I came to Uncle Kolya's house to look at his trees.
So what's in the photo?
A cherry branch that shouldn't be there, because it's on the trunk of a Sakura that was grafted onto a Cherry. The trunk of an exquisite Sakura tree is always cleaned of "unnecessary" native Cherry branches, but for some reason not here and not this time.
Who, why and to whom left this authentic artifact?
I am grateful to the unknown gardener who, by leaving an authentic branch, stirred up my memories and reflections.
So, what does psychotherapy have to do with it?
Identity and autonomy and freedom to be yourself.
It is a difficult choice between changing oneself "for the better" or accepting oneself as "the best" or something else "better" as Cherry and Sakura are not One, and not Two, but at least Three.
So what does Motherhood have to do with it?
You tell me if you want to.
www.psychotherapy.ua
Все записи...