Друзі, раніше вже запрошував і нагадую про важливу, як для мене подію, що відбудеться вже завтра.
Хочу викласти тези власного розуміння теми "про благо".
Спочатку про сам термін, що це є "благо"?
І саме тут, на початку виникає дихотомія між мати і бути і виклик їх поєднати в одному більш ширшому контексті.
Бо благо, як суто економічний термін, про те, що здатне задовільнити повсякденні потреби людини, приносити користь та задоволення.
Якщо брати морально-етичний вимір, то це синонім добра.
І тут цікава річ, бо поняття "майно" і "добро" можуть бути також сприйняті синонімічно.
І тут можна вдатися до пошуку сенсу більш складних слів, що містять у собі, як частину "благо".
Благодійник, як добродій;
Благодатний, як той, що допомагає або усіляко сприяє;
Благословенний, як той, що славиться за свою праведність, справедливість та милосердя;
Благополучний, як той, у якого усе гаразд?
А чи може у людини в наші часи бути "усе гаразд" і якщо непевно, то тоді які можуть бути критерії благополуччя в сьогодні і найближчому майбутньому?
Здається мені, що розуміння пошуків благополуччя, як отримання певних "земних благ", що скоріше за все асоціюється із цінностями матеріального добробуту, для багатьох успішних людей вже практично вичерпано.
То що є благополуччя в інших вимірах людського існування, крім економічного та морально-етично-духовного.
Що значить благополуччя на ментальному, емоційному, тілесному рівнях?
Що значить благополуччя в різних его-станах людської психіки, за відмінності дитячих, дорослих, батьківських станів?
Що поєднує "земне" і "небесне' благо?
Можливо це благополуччя в стосунках з самим собою, близьким людьми, людством, світом і Всесвітом?
Може це і є сенс слова ЛЮБОВ?
Доречі це фото зроблено поруч із локацією, де завтра відбудеться панельна дискусія "про благо", яке завжди з тобою, мною, нами :)